Маловідома сторінка історії Фінської війни 1939-1940 рр.

Назва статті може бути незрозумілою, для більшого розуміння подальшої розповіді, до чого тут Червоноармійщина і яке вона має відношення до Фінської війни 1939-1940 рр. прогляньте список:

Радянські військовослужбовці, загиблі під час бойових дій в Суомуссалмі в 1939-1940 роках

  1. Власенко Иосип Петрович в 1939 году красноармеец 1903 г.р., Червоноармейский р-н пропал без вести в 1939 году
  2. Григорчук Андрей Васильевич в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1910 г.р., с.Колодиевка Червоноармейского р-н 20.01.1940 года в Финляндии
  3. Григорчук Василий Климович в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1903 г.р.с.Колодиевка Червоноармейского р-н пропал без вести в 1939 году в Финляндии
  4. Григорчук Николай Данилович в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1906 г.р.с.Колодиевка Червоноармейского р-н пропал без вести в 1939 году в Финляндии
  5. Кулицкий Трифон Модестович в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1908 г.р., с.Колодиевка Червоноармейского р-н пропал без вести в 1940 году в Финляндии
  6. Кулицкий Трифон Моисеевич в 1939 году красноармеец 1908 г.р., Червоноармейский р-н 26.01.1940 года
  7. Логовский Александр Захарович в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1903 г.р., с.Колодиевка Червоноармейского р-н пропал без вести в 1940 году в Финляндии
  8. Острогляд Яков Аврамович в 1939 году красноармеец 1904 г.р., Червоноармейский р-н 12.03.1940 года в Финляндии
  9. Пышнюк Федор Владимирович в 1939 году красноармеец 1905 г.р., Червоноармейский р-н пропал без вести 13.02.1940 года
  10. Черныш Александр Филиппович в 1939 году красноармеец 1910 г.р., Червоноармейского р-н 16.01.1939 года. Похоронен в Ленинградской области
  11. Чуян Павел Андреевич в 1939 году красноармеец 1911 г.р., Червоноармейский р-н пропал без вести в 1940 году
  12. Шевчук Александр Олимпиевич в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1902 г.р., с.Колодиевка Червоноармейского р-н пропал без вести в 1940 году в Фиинляндии
  13. Перегуда Арсений Трофимович в 1939 году Житомирским РВК рядовой 1914 г.р., с.Колодиевка Червоноармейского р-н пропал без вести в 1939 году в Финляндии
  14. Супрунчук Николай Павлович в 1939 году красноармеец 1912 г.р., Червоноармейского р-н пропал без вести в 1940 году
  15. Шевчук Павел Григорьевич в 1940 году красноармеец 1912 г.р., Червоноармейский р-н пропал без вести в 1940 году

Це лише частина прізвищ наших співвітчизників які загинули далеко від Батьківщини повний список загиблих та пропавших безвісти родом з Житомирщини загалом складає 1029 осіб. Весь список Ви можете переглянути тут.

А тепер розповідь про те при яких обставинах і де загинули наші земляки в далекій та холодній Фінляндії. Спочатку потрібно розповісти про міжнародний стан на границі Фінляндія та СРСР в кінці 1930-х років.

У 1938 році політика нацистської Німеччини почала перекроювання карти Європи. Першим прикладом цього стало приєднання Австрії до Німеччини, яке відбулося 13.03.1938 р. Пізніше Німеччина і СРСР уклали договір 23.8.1939 р., внаслідок чого відбулася зміна сил на європейській політичній арені. Зросла небезпека світової війни, і Фінляндія 01.09.1939 р. проголосила свій нейтралітет, вдень нападу Німеччини на Польщу.

Радянський Союз став вимагати у країн Балтії території для забезпечення безпеки Ленінграда. Фінляндія стала об'єктом територіальних претензій, що включали перенесення держкордону на більше віддалення від Ленінграда. У обмін на компенсаційні території, що пропонувалися Фінляндії в Східній Карелії, від Фінляндії вимагали передачі деяких островів у Фінській затоці і частині півострова Рибальського. Крім того, Радянський Союз вимагав надання йому в оренду півострова Ханко. На думку фінського уряду, беззастережна згода із зробленими пропозиціями була б неправильним рішенням із-за політики нейтралітету і ослаблення обороноздатності країни. Не дивлячись на зроблені Фінляндією поступки, переговори в Москві не привели до рішення, яке задовольнило б Радянський Союз.

Обстановка загострилася 26.11.1939 р., коли СРСР направив Фінляндії ноту, звинувачуючи її в так званих Майнільськіх пострілах. У ноті затверджувалося, що Фінляндія провела того дня обстріл селища Майніла. Фінляндія заперечувала це твердження.

28 листопада 1939 року СРСР розірвав пакт про ненапад і заявив про розірвання дипломатичних відносин з Фінляндією із-за порушень кордону, що повторюються. Почалася Зимова війна. Радянські війська перейшли фінський кордон 30.11.1939.

Багато хто думав, що доля Фінляндії вирішена, дізнавшись про початок військових дій. І, дійсно, співвідношення тільки в живій силі на різних ділянках межі було в кращому разі один до двох, а в гіршому – один до ста. Фінам катастрофічно не вистачало артилерії і протитанкових засобів. Знаряддя дісталися їм в основному ще з 1918 року від колишньої царської армії. Мало було і боєприпасів.

…Наступ 163-ої дивізії, терміново перекинутої до кордону з Тульской області, йшов по наміченому плану. Треба було зайняти село Суомуссалмі, вийти до розвилки доріг і, з'єднавшись з 44-ою дивізією, рухатися на Оулу.

А зараз трохи інформації про дивізію, яка має безпосереднє відношення до подальшої розповіді та нашого краю.

Сформована на базі 3-ої прикордонної дивізії як 44-а прикордонна дивізія в 1919 році. З 1920 присвоєно назву 44-а Київська Червонопрапорна гірськострілецька дивізія ім. Н.А.Щорса. Нагороджена Почесним революційним Червоним Прапором (за бойові заслуги в роки Громадянської війни) та орденом Червоного Прапора (за успіхи в бойовій і політичній підготовці за часи Громадянської війни). В 1919 році бере участь в боях з петлюрівськими та денікінськими військами за звільнення Києва, Чернігова, Ніжина, Коростеня, Олевська, Житомира, Шепетівки, Староконстянтиніва, Новоград-волинського, Дубно, Сарни, Коростеня, Брусилова. В 1920 році бере участь в звільненні Білої Церкви, Умані, Вінниці. Також приймає участь в боях проти поляків в містах Мозир, Коростень, Овруч, на річці в Київській і Новоград-волинській операціях, бере участь в боях на річці Дністер, Птічь, Случ і Тетерів В 1921 році ліквідовує озброєні групи Махна і Петлюри.

До війни 1939 місцем її постійної дислокації було місто Житомир.

Несподівано повністю непідготовлена 44-а дивізія до ведення бойових дій в умовах суворої зими дивізія була перекинута на північ, не маючи ні теплих кожушків, ні валянок, ні рукавиць.

Нічого не провіщало ніяких ускладнень, не зустрівши майже ніякого опору, дивізії значно поглибились в землі Фінляндії рухались на зустріч одна одній, зайняли декілька хуторів і волосне містечко Суомуссалмі Але вийшло так, що операція в Суомуссалмі разом стала і трагічною, і маловідомою сторінкою історії. Зимова війна, що тривала 105 днів, принесла багато горя. У нас про цю війну не прийнято було говорити, вона була в забутті довгі роки, до того ж її затулила собою Велика Вітчизняна.

Фіни підтягли свої війська і стали оточувати 163-у дивізію, що розтягнулася на вузьких лісових дорогах. На допомогу їй послали 44-у дивізію.

З телеграми від 19 грудня 1939 року командуючому 9-ою армією:

НЕМЕДЛЕННО
по прямому проводу

Дело в СУОМУС-САЛМИ ухудшается. Приказываю принять все меры и срочно без промедления бросить все силы 44 сд для того, чтобы не дать противнику окружить и взять в плен два полка 163 стрелковой дивизии. Бросить всю авиацию для помощи 163 стрелковой дивизии… Непосредственное руководство и ответственность за проведение боевых действий по оказанию помощи 163 стр. дивизии возлагается лично на Вас. Предупреждаю, что за возможную катастрофу 163 стр. дивизии лично будете отвечать вы.

Немедленно донести о Ваших действиях и распоряжениях.

ГЛАВНОКОМАНДУЮЩИЙ – К.ВОРОШИЛОВ
ЧЛЕН ГЛАВНОГО ВОЕННОГО СОВЕТА – И.СТАЛИН
НАЧАЛЬНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБА – Б.ШАПОШНИКОВ

В цей час фінська радіорозвідка вже перехопила дані про допомогу. І тоді фінський полковник Сиіласвуо пішов на великий ризик. На вузькій перемичці між озерами Куйваярві і Куоманярві на шляху Раате дивізії, що рухалася по дорозі, він виставив заслін, а з найближчих лісів став наносити удари силами загонів лижників. 28 грудня командування 163-ою дивізією несподівано ухвалило рішення, не чекаючи підходу 44-ої дивізії, виходити з оточення. Але весь трагізм ситуації полягав в тому, що дві дивізії в цей час відокремлювали один від одного всього 10 кілометрів.

Не дивлячись на інтенсивний обстріл, 163-ій дивізії вдалося в організованому порядку почати відступ по льоду озера Киантоярві під прикриттям бронетехніки і авіації і завдяки ар'єргарду, який викликавши вогонь на себе, дозволив основним силам відійти назад до кордону. Дивізія Зеленцова пішла на північний схід, втративши близько 30 відсотків особового складу. Серед бійців було багато обморожених. Втрати військової техніки склали близько 15 відсотків.

Тим часом полковник Сиіласвуо всі сили направив на оточення і поступову ліквідацію 44-ої дивізії, яка, просуваючись на з'єднання з 163-ою, розтягнулася і виявилася затиснутою між лісів і боліт на дорозі Раате. Ніч з 3 по 4 січня 1940 року була однією з найхолодніших за весь час "зимової війни". Запаси продовольства і боєприпасів швидко танули. Не було можливості відправити до тилу хворих і поранених. У радіограмі від 4 січня, перехопленій фінами, наголошувалося, що продуктів залишилося на один день, бійці голодують, а коні не годовані близько тижня, серйозний брак боєприпасів. До того ж фінам вдалося знищити прикордонний міст, повністю відрізавши дивізію від тилових комунікацій. Трагедію посилювала і повна непідготовленість 44-ої дивізії до ведення бойових дій в умовах суворої зими Багато пізніше фінські історики, ґрунтуючись на документальному матеріалі, відзначали, що "страшна темнота Приполяр'я, де зимовий час перетворюється на одну суцільну млу без ранку і вечора, позбавляла багато червоноармійців, що приїхали з України, розуму. А краса північного сяйва сприймалася ними як зловісні примарні вогні".

З 5 по 7 січня дивізія Виноградова вела важкі бої, намагаючись вирватися з пастки всіма можливими способами. Окремі перестрілки і зіткнення тривали до 10 січня. А тут ще ударили морози, почався голод. Таким чином, плани радянського командування по з'єднанню двох дивізій і їх стрімкому кидку по найкоротшому шляху до західної межі Фінляндії були зірвані. Залишки 163-ої дивізії пішли назад на північ і до кінця війни закріпилися в містечку Юнтусранта, а 44-а (чисельністю близько 17 з половиною тисяч чоловік) була розгромлена. (Втрати особового складу дивізії перевищили 70 відсотків, 1200 бійців і командирів потрапили в полон.) Ціною неймовірних зусиль вдалось вийти з оточення лише нечисленним групам і одинакам, які відразу потрапили до рук НКВД. Командири 44-ої дивізії були звинувачені в боягузтві і зраді. За наказом начальника Головного політичного управління Червоної Армії Льва Мехліса вони були розстріляні перед ладом бійців, яких вони вчора вивели з оточення.

Цей документ хочу привести повністю:

СОВЕРШЕННО СЕКРЕТНО
НАЧАЛЬНИКУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБА КРАСНОЙ АРМИИ
т. ШАПОШНИКОВУ
(для ставки)

Докладываем: суд над бывшим командиром 44 сд ВИНОГРАДОВЫМ, начальником штаба ВОЛКОВЫМ и начполитотдела ПАХОМЕНКО состоялся 11 января в ВАЖЕНВАРА под открытым небом в присутствии личного состава дивизии. Обвиняемые признали себя виновными в совершенных преступлениях. Речи прокурора и общественного обвинителя были одобрены всеми присутствующими. Суд тянулся пятьдесят минут. Приговор к расстрелу был приведен в исполнение немедленно публично взводом красноармейцев.

После приведения приговора в исполнение состоялось совещание начсостава, на котором намечена дальнейшая разъяснительная работа. Выявление всех предателей и трусов продолжается.

В 44 сд работает комиссия Военсовета, на обязанности которой лежит детальное расследование всех причин и обстоятельств поражения 44 сд.

11 января
ЧУЙКОВ, МЕХЛИС

В цей же час радянські газети друкують спростування Штабу Ленінградського військового округу:

Газета "Правда" от 18 января 1940 года

*  *  *

2. Немецкое агентство Трансоцеан сообщает, что труп замёрзшего командующего 44 советской дивизией Виноградова найден будто бы в секторе Суомусалми финскими войсками. Это сообщение также не соответствует действительности. Комдив Виноградов находится в районе 44 дивизии.

*  *  *

Газета "Красная звезда" N 11 от 14 января 1940 года

*  *  *

2. Иностранные агентства, особенно агентство Гавас, ссылаясь на те же "источники", утверждают, что в боях в районе Суомуссалми 44-я советская дивизия "потеряла 14 000 человек". Это утверждение представляет собой сверхъестественную фантазию его незадачливых авторов. 44-я дивизия всего-то имела на фронте не более десяти тысяч человек, – как могла она потерять 14 тысяч человек? На самом деле советские войска имели здесь потери не более 900 человек, причем потери эти объясняются больше внезапно наступившими морозами, чем действиями финских войск. Но иностранные сплетники старательно умалчивают о том, что финские войска потеряли здесь убитыми и ранеными не менее 2 000 человек, причем финские шюцкоры зверски добивали своих раненых, чтобы не оставлять "языки" в руках советских войск.

Мы понимаем, что иностранным агентствам поручено их хозяевами вести пропаганду против советских войск. Они и ведут эту "пропаганду", нагромождая кучу лживых измышлений, чтобы оправдать свое существование. Но чего стоит пропаганда, основанная не на фактах, а на обмане? Систематически обманывать общественное мнение – не в этом ли состоит "пропаганда" защитников "цивилизации"? Мы не думали, что представители иностранной прессы могут пасть так низко.

*  *  *

В цілому фінські війська втратили в Суомуссалмі близько 800 чоловік, наші – близько 23 тисяч. Загибель майже цілої дивізії в маленькому прикордонному районі Фінляндії майже півстоліттям залишалася в нашій історіографії "білою плямою". Ні абзацу ні строчки, ні слова… Пройде багато років. Подробиці тієї страшної зими відійдуть ще далі в минуле. Але залишиться під мертвою, висохлою сосною у узбіччя дороги Раате на гранітному постаменті жінка, що в скорботі схилила голову над могильним хрестом…

В 2003 році в Раате був відкритий "Монумент зимовій війні" – це поле, покрите природними каменями на згадку про кожного з солдатів, загиблих в боях в районі Суомуссалмі. Пам'ятні камені встановлюються як фінським, так і радянським солдатам – російським, українцям і що представляв інші національності. Кожному загиблому воїну – своя плита пам'яті. В цілому буде встановлено близько 20 тисяч іменних плит. Загальна площа комплексу складатиме приблизно 3-4 гектари.

Також поблизу Суомуссалмі відкрито музей він цілком належить зимовій війні, битвам, що відбувалися на території цієї волості. Тут вели криваві бої 163-а і 44-а наші стрілецькі дивізії.

Щороку 13 березня на півночі Фінляндії в місті Суомуссалмі, де вели кровопролитні бої наші 163-а і 44-а дивізії, проходить міжнародний семінар, приурочений до закінчення радянсько-фінляндської війни. Його організують керівництво проекту "Інтеррег ЗА Карелія" і комуна Суомуссалмі.

Прізвища загиблих фінських солдатів давно відомі. А прізвища та подвиги наших солдатів?

Сайт Чортоліси-Пулини-Червоноармійськ, 8 травня 2008 року