Багата історія древнього Звягеля – Новограда-Волинського містить чимало трагічних сторінок. Однією з них є загибель у Фінській війні 1939-1940 років декількох тисяч воїнів 44-ої Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії ім. Щорса, сформованої переважно із призовників міста Новограда-Волинського та району. За ініціативи онука загиблого у радянсько-фінській війні, жителя м. Коростишева, голови благодійної організації «Пам'ять» Леоніда Костюка, за сприяння Житомирської ОДА та Посольства України у Фінляндській Республіці, на місці загибелі радянських воїнів у місті Суомуссалмі було встановлено пам’ятник.

Наприкінці серпня відбулася поїздка офіційної делегації області до Фінляндії, яку очолив голова облдержадміністрації Юрій Забела. До її складу увійшли заступник голови ОДА Микола Черненко, міський голова Новограда-Волинського Микола Боровець, внук загиблого Леонід Костюк, автор пам’ятника, архітектор Віталій Рожик. У Фінляндії українську делегацію зустрів та супроводжував Надзвичайний та Повноважний Посол України у Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія Андрій Дещиця.

Пам’ятник „Україна молиться за душі полеглих“ на честь загиблих земляків – воїнів під час радянсько-фінської війни було освячено місцевим православним святенником. Міський голова Микола Боровець поклав до пам’ятника український рушник, вишитий місцевими майстринями та капсулу із новоград-волинською землею. На ній напис: „Вічна пам'ять загиблим новоград-волинцям на далекій фінській землі. Пам’ятаємо. Сумуємо. Ваші нащадки“. Також Микола Боровець вручив подяку Леоніду Костюку за благородну місію щодо увіковічення пам’яті земляків – воїнів, виготовлення та встановлення у Суомуссалмі пам’ятника. Від імені територіальної громади міста Новограда-Волинського вручено подяку Надзвичайному та Повноважному Послу України у Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія Андрію Дещиці за допомогу у відновленні побратимських відносин з фінською комуною Суомуссалмі, збереження історичної пам’яті та сприяння у встановленні на території Фінляндії пам’ятника.

Під час візиту до Фінляндії відбулася зустріч з мером Суомуссалмі Тимо А.Сяккіненом. Міський голова подякував владі фінського муніципального округу за те, що не дивлячись на історичну правду, коли радянські воїни виконували накази радянського керівництва щодо загарбання фінської території, місцеве населення зберігає пам'ять про тих, хто поліг на їх землі 70 років тому. Висловив надію на відновлення та подальший розвиток побратимських відносин між містами Новоградом-Волинським та Суамуссалмі та вручив подяку за надану допомогу при встановлені пам’ятника «Україна молиться за душі полеглих» та бережне ставлення до пам’яті про наших земляків.

Довідково: В лютому 1996 року в Посольстві України в Хельсінкі було підписано Угоду про встановлення побратимських зв’язків між комуною Суомуссалмі та містом Новоградом-Волинським. Основою для їх встановлення стали історичні події «Зимової війни», зокрема, загибель у 1940 році воїнів радянської 44 дивізії, яка була сформована в м. Новограді-Волинському.

Встановлення побратимських зв’язків між українським та фінським регіонами, підписання головою Новоград-Волинської міської ради В.І.Загривим та мером комуни Суомусаалмі Т.Сяккіненом Протоколу про співробітництво, а також два візити у 1996 та 1997 роках делегації міста у Фінляндію розглядаються як символ примирення двох народів та прагнення до розвитку дружніх зв’язків і співробітництва.

Історична довідка

У грудні 1939 року 44-а Київська Червонопрапорна стрілецька дивізія ім. Щорса в повному складі була перекинута залізницею у Східну Карелію, на станцію Кемь. Разом з 163-ю стрілецькою дивізією брала участь у наступальній операції в напрямку міста Суомуссалмі. Ніч з 3 на 4 січня 1940 року була однією з найморозніших за весь час “зимової війни” (до 45-50 градусів морозу за Цельсієм!). “Жахлива темрява Приполяр’я, де зимовий час перетворюється в саму суцільну імлу без ранку і вечора, позбавила багатьох червоноармійців, що приїхали з України, розуму. А краса північного сяйва сприймалась ними як зловісні примарні вогні”.

Становище підсилювала повна непідготовленість 44-ї дивізії до ведення бойових дій в умовах суворої зими. До війни місцем її постійного дислокування був Житомирщина. На північ дивізія була перекинута, не маючи кожухів, валянок, рукавиць.

Зважаючи на допущення дивізійним та армійським командуванням 9-ї армії серйозних прорахунків в управлінні цим уславленим з’єднанням, дивізія чисельністю біля 17 тисяч осіб опинилась в оточенні фінів і потерпіла серйозну поразку в боях 6-7 січня 1940 року: втратила 70% особового складу, біля 1200 бійців і командирів опинилися в полоні, велика кількість бійців обморозилися. Загалом радянські війська (44, 163, 155 стрілецькі дивізії) під Суомуссалмі втратили біля 23 тисяч осіб. Фінські війська в цьому районі втратили біля 800 осіб.

Таким чином був зірваний задум радянського командування щодо об’єднання зусиль цих дивізій, їх стрімкого кидку через Суомуссалмі найкоротшим шляхом до західного узбережжя Фінляндії (короткою паралеллю “фінської талії” до порту Оулу в Ботничній затоці) з метою поділу Фінляндії навпіл та виходу в тил фінської столиці Хельсінкі.

За участь у Фінській війні Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року 9 воїнів дивізії були удостоєні високого звання Герой Радянського Союзу. Троє з них – наші земляки. Це – Юрій Миколайович Горбко, Степан Іванович Полянський та Федір Якимович Ліпаткін. Командир авіаескадрильї Ю.Горбко був призначений командиром авіаполку, загинув в травні 1942 року, похований в м. Єлець Ліпецької області (РФ). Командир роти С.Полянський був призначений командиром стрілецького полку, помер він поранень та похований в м.Харкові у вересні 1943 року. Ф.Я.Ліпаткін був розвідником під час радянсько-фінської війни, помер у 1952 році, похований у Новограді-Волинському на військовому кладовищі.

Офіційний сайт Новоград-Волинської міської ради,
2 вересня 2009 року